Реґіна

За мотивами легенди

Джерело співучої водиці
Жебонить у спеку й холоди,
Переказують, якщо попити, –
Збереже від зради й молодить.

Як легенді вірить, я не знаю,
Та цілюща сила джерела
Вабила людей до того гаю,
Навіть з тридев’ятого села.

В глечики й барила наливають,
У каністри, відра та й діжки.
Про панів Сабанських сповідають,
Що привезли доньку до води.

Захворіла панночка Реґінка,
Посивів і тато від нудьги.
В’янула щодня двічина-квітка –
Та безсилі були лікарі.

Люди добрі розказали
Про цілющу воду з джерела.
І хворобу та вода забрала,
Знов троянда-квітка розцвіла.

Відтепер джерельна та цілюща,
Спрагу нам вода в жнива студить.
Люди склали їй вірші співучі –
Вірите чи ні, а – молодить.

З той пори цю воду звуть «Реґіной».
Там, де сосни й папороті віть,
Кришталеве джерело невпинно
З-під землі Подільської дзвеніть.
                                                   В. Козак.