Чудодійне джерело

Споконвіку в гаю біля крутого схилу високої гори, на захід від селища Житники, що на Вінниччині, било з-під землі цілюще джерело. Місцеві жителі пили цю воду, дивувалися її чудодійним властивостям, але промисловий розлив «Реґіни» почався з 1898 року, коли нею зацікавився заповзятливий польський дворянин Олександр Сабанський, якому належали і ліс, і саме джерело.

Тоді спорудили невеликий будиночок, де «Реґіну» розливали в баки і перевозили до станції Котюжани. Там зливали у цистерни й відправляли, в основному, за кордон. Незабаром «Реґіна» стала популярною в ресторанах, готелях, кафе Західної Європи. Після того, як син пана Сабанського Олександр провів у Варшаві дослідження води, «Реґіну» прирівняли до відомих на той час в Європі мінеральних вод.

Оскільки Сабанські були людьми скупуватими, вони заборонили місцевим жителям користуватися водою, а лише займались її продажем. Тому не дивно, що в 1917-му джерело потрапило «під караючий меч революції».

На початку 50-х років минулого сторіччя інженер облуправління лісового господарства і краєзнавець Леонід Шипович записав спогади старожилів селища Житники, які свого часу працювали на джерелі пана Сабанського. Цілющою водою зацікавилися науковці. У 1946 році можливість відновлення розливу води вивчали співробітники Вінницької обласної бактеріологічної лабораторії професор Гаше з доктором Шрабштейном і провели попередні аналізи. Саме вони й запалили знову «зелене світло» для «Реґіни».

У багато дверей керівних кабінетів стукався ентузіаст Шипович, перш ніж були проведені відповідні дослідження, і воду знову почали розливати. У 1953 році Одеський інститут курортології і бальнеології, після ретельних досліджень, видав рекомендації про доцільність використання «Реґіни» як природної мінеральної води з унікальними властивостями.

До 1961 року воду розливали безпосередньо біля джерела, звідки відправляли в різні куточки колишнього Союзу. Тоді практично все виробництво відбувалося вручну. Потім на базі Мурованокуриловецького харчокомбінату побудували цех з напівавтоматичною лінією розливу.

Незабаром неподалік від джерела, що вже діє, геологи виявили ще три, і в 1968 році було ухвалено рішення про будівництво біля них заводу мінеральної води. Але похапцем слабко вивчили особливості місцевих гідрологічних умов, почалися зсуви, і будівництво припинили. Тоді й визначили нове місце для заводу - поза заповідною зоною «Переладіно». Спочатку воду підвозили до місця розливу на автомобільних цистернах, а в 1982 році трубопроводом з неіржавіючої сталі з'єднали джерело з конвеєром заводу.

З жовтня 1995 року підприємство перетворили у відкрите акціонерне товариство «Мурованокуриловецький завод мінеральної води «Реґіна», яке потім увійшло до складу могутньої багатопрофільної корпорації «Прем'єр-фінанс». Сьогодні правління ВАТ очолює досвідчений господарник Ілля Кагляк.

Нові власники добре розуміли, що без істотної модернізації технології розливу, вода з джерела «Реґіна» скоро пастиме задніх на ринку мінеральних вод, що бурхливо розвивається. Тому в 2006 році був побудований новий корпус, в якому встановили сучасну лінію розливу, придбану у відомої австрійської компанії «Kosme».

Про те, як заводчани зберігають природну формулу води, Ви можете дізнатися з розділу сайту «Технологія».

Непростим виявився шлях «Реґіни» до споживачів. Але марно і безглуздо боротися з тим, що дарувала людям природа. Сьогодні цілющі та чудодійні властивості мінеральної води «Реґіна» доступні кожному